Для поведенческих специалистов и родителей детей с аутизмом скоро произойдет важное событие - первая украинская он-лайн конференция по прикладному анализу поведения. На долю Украины выпало тяжелое испытание, связанное с полномасштабной войной, но особые дети и их родители, как и раньше, нуждаются в поддержке. Однако, несмотря на значимость такого события, слышатся отголоски неприязни и споры о том, насколько уместно такое мероприятие и насколько организаторы имеют право его проводить.
В связи с этими событиями мне захотелось рассказать о том, как все начиналось.
Мой путь в профессию был довольно долгий. Обычно профессионалы с гордостью рассказывают о своих учителях и университетах. Я не могу похвастаться ни университетом, ни учителями в психиатрии. Практически все знания о детской психиатрии я получала с помощью самообразования и собственного врачебного опыта. Зато своим познаниям в области детской психологии и прикладном анализе поведения я обязана двум замечательным людям - Татьяне Бессоновой и Юлии Эрц.
Именно Татьяна познакомила меня с трудами Выготского, Лурия, Пиаже, Монтесори и другими знаменитыми учеными в области психологии. Наш профессиональный союз уже насчитывает почти 30 лет. Окончив психологический факультет МГУ с красным дипломом и отказавшись от заманчивого предложения остаться в Москве на кафедре факультета психологии, Татьяна настояла на направлении в любой город, лишь бы эта была ее любимая родина - Украина. Таким образом судьба свела нас в городе Запорожье, где я работала в то время заведующей детским психиатрическим отделением и вела отчаянную борьбу за нормальные условия пребывания детей в психиатрическом учреждении. Впервые я встретилась с человеком, чьи профессиональные взгляды адекватно перекликались с моими и гармонично дополняли их. Именно ее эрудиция и высокий интеллект замотивировали меня на то, чтобы каждый день прочитывать хотя бы одну страницу профессиональной литературы. Так образовалась наша маленькая, но очень замотивированная команда. Много всего было пережито за эти годы и в профессиональном и в жизненном плане. И борьба с чиновниками разного уровня за создание адекватных условий оказания помощи особым детям. И жизнь в условиях экономического спада, когда месяцами не выплачивалась зарплата. И поиски информации о современных методах диагностики и помощи детям с проблемами развития. И всегда она была рядом, готовая защищать права любого особого ребенка. Ее принципиальность и прямолинейность не раз помогали мне оказывать влияние на недобросовестных сотрудников. Даже когда почти все специалисты нашего центра, достигнув определенного уровня профессионализма, уволились, занявшись частной практикой, Татьяна совмещала частную практику с работой в государственном учреждении, аргументируя это тем, что не все родители могут оплачивать дорогостоящих специалистов.
2010 год. Я работаю главным врачом дошкольного психоневрологического центра, Татьяна - ведущий специалист центра. За несколько лет до этого количество детей с аутизмом стало стремительно увеличиваться. Проблема заключалось в том, что используемые в то время методы терапии и обучения таких детей,в большинстве случаев, были малоэффективны. Начались поиски современных методов помощи. Одна из поездок меня впечатлила больше других. В одном из московских центров для особых детей ведущий специалист института коррекционной педагогики рассказывала нам о холдинг терапии, как об эффективном виде помощи аутичным детям. «Как вы можете серьезно относиться к такому явно агрессивному насильственному вмешательству, и каков механизм такого вмешательства?» Ответ меня удивил. «Да, это выглядит жестоко, но некоторым помогает».
Случайно от одной из коллег узнаем про курсы, которые проводит в Москве специалист из Израиля Юлия Эрц, называется АВА терапия. Изучили доступную информацию, денег хватило на то, чтобы поехал один специалист - Татьяна Бессонова. Именно с ее поездки на очный модуль и началось наше знакомство с прикладным анализом поведения и с Юлией Эрц. В 2012 году Юлия впервые приезжает к нам в Запорожье и проводит очный тренинг. На наших глазах дети, чьи родители дали согласие на участие в тренинге, которые до этого не вступали в контакт и не сотрудничали со специалистами центра, начинали взаимодействовать, получать удовольствие от присутствия взрослого, осваивать доступные навыки. И при этом никакого насилия, все на мотивации, в удовольствие для всех присутствующих. Начиная с этого приезда АВА - терапия быстро и уверено зашла в Украину. Мы практически постоянно обучались, набирались практического опыта, проходили модуль за модулем.
С 2013 года - очные курсы в Днепре, затем в Киеве. С 2018 года очные курсы стали преподаваться на украинском языке. Все больше специалистов и родителей детей с аутизмом обучались на дистанционных курсах. Ковид внес свои коррективы и очное обучение было приостановлено, но возобновилось в 2021 году.
Начало войны, естественно, повергло всех нас в шок. Но даже в этих условиях продолжается обучение украинских специалистов, запрос на них огромный, поскольку дети продолжают нуждаться в квалифицированной помощи.
И весь этот масштабный проект продолжает реализовываться под руководством Юлии Эрц, которая сплотила вокруг себя лучших украинских специалистов.
Надо сказать, что сама Юлия вызвала у меня огромный интерес как личность. Ее невероятная работоспособность и умение мгновенно находить решения впечатляли. К тому же она обладает феноменальный памятью, даже спустя несколько лет она помнит в деталях детей, которых консультировала, и студентов, которых обучала очно. Никогда до этого я не встречала людей со способностями такого масштаба. Естественно, как это обычно бывает в жизни, успешный человек, а тем более женщина, стали вызывать зависть и раздражение людей, чьи собственные достижения, мягко говоря, были незначительными, а амбиции перехлестывали через край. Но и подобные ситуации Юлия выдерживала достойно, поднимая обучение поведенческому анализу на еще более высокий уровень. Конечно, среди появившихся новоиспеченных специалистов были и случайные люди, непорядочные, которые воспользовались тем, что спрос на АВА - терапию стремительно возрастал, а дефицит специалистов до сих пор по прежнему был актуален. Родителям нередко не приходится выбирать. Но это уже дело совести человека, а не вина педагога, который его обучал. Врачи тоже могут заканчивать один и тот же ВУЗ, а в результате уровень их профессионализма и нравственных установок далеко не одинаковый.
Однако, несмотря на все трудности, в Украине стартует первая он-лайн конференция по прикладному анализу поведения, а это свидетельство высокого уровня подготовки АВА специалистов. Все будет хорошо!
Ссылка для регистрации на конференцию https://forms.gle/u3TymRc9nqZLGMqz5
Для моих украиноязычных читателей блога дублирую эту статью на украинском языке.
Для поведінкових фахівців і батьків дітей з аутизмом скоро відбудеться важлива подія - перша українська он-лайн конференція з прикладного аналізу поведінки. На долю України випало важке випробування, пов'язане з повномасштабною війною, але особливі діти та їхні батьки, як і раніше, потребують підтримки. Однак, незважаючи на значущість такої події, лунають відгомони неприязні та суперечки щодо того, наскільки доречним є такий захід і наскільки організатори мають право його проводити.
У зв'язку з цими подіями мені захотілося розповісти про те, як усе починалося.
Мій шлях у професію був досить довгий. Зазвичай професіонали з гордістю розповідають про своїх вчителів та університети. Я не можу похвалитися ні університетом, ні вчителями в психіатрії. Практично всі знання про дитячу психіатрію я отримувала за допомогою самоосвіти і власного лікарського досвіду.
Зате своїм пізнанням у сфері дитячої психології та прикладного аналізу поведінки я зобов'язана двом чудовим людям - Тетяні Безсоновій і Юлії Ерц.
Саме Тетяна познайомила мене з працями Виготського, Лурія, Піаже, Монтесорі та іншими знаменитими вченими в галузі психології. Наш професійний союз уже налічує майже 30 років. Закінчивши психологічний факультет МДУ з червоним дипломом і відмовившись від привабливої пропозиції залишитися в Москві на кафедрі факультету психології, Тетяна наполягла на направленні в будь-яке місто, аби це буа її улюблена батьківщина - Україна. Таким чином доля звела нас у місті Запоріжжі, де я працювала на той час завідувачкою дитячого психіатричного відділення і вела відчайдушну боротьбу за нормальні умови перебування дітей у психіатричному закладі. Уперше я зустрілася з людиною, чиї професійні погляди адекватно перегукувалися з моїми та гармонійно доповнювали їх. Саме її ерудиція та високий інтелект мотивували мене на те, щоб щодня прочитувати хоча б одну сторінку фахової літератури. Так утворилася наша маленька, але дуже вмотивована команда. Багато всього було пережито за ці роки і в професійному, і в життєвому плані. І боротьба з чиновниками різного рівня за створення адекватних умов надання допомоги особливим дітям. І життя в умовах економічного спаду, коли місяцями не виплачувалася зарплата. І пошуки інформації про сучасні методи діагностики та допомоги дітям із проблемами розвитку. І завжди вона була поруч, готова захищати права будь-якої особливої дитини. Її принциповість і прямолінійність не раз допомагали мені впливати на недобросовісних співробітників. Навіть коли практично всі фахівці нашого центру, досягнувши певного рівня професіоналізму, звільнилися, зайнявшись приватною практикою, Тетяна поєднувала приватну практику з роботою в державній установі, аргументуючи це тим, що не всі батьки можуть оплачувати дорогих фахівців.
2010 рік. Я працюю головним лікарем дошкільного психоневрологічного центру, Тетяна - провідний спеціаліст центру. За кілька років до цього кількість дітей з аутизмом стала стрімко збільшуватися. Проблема полягала в тому, що методи терапії та навчання таких дітей, які використовувалися на той час, здебільшого були малоефективними. Почалися пошуки сучасних методів допомоги. Одна з поїздок мене вразила більше за інші. У Московському центрі лікувальної педагогіки одна з провідних фахівців інституту корекційної педагогіки розповідала нам про холдинг-терапію, як про ефективний вид допомоги аутичним дітям. "Як ви можете серйозно ставитися до такого явно агресивного насильницького втручання, і який механізм такого втручання?" Відповідь мене здивувала. "Так, це виглядає жорстоко, але деяким допомагає".
Випадково від однієї з колег дізнаємося про курси, які проводить у Москві фахівець з Ізраїлю Юлія Ерц, називається АВА терапія. Вивчили доступну інформацію, грошей вистачило на те, щоб поїхав один фахівець - Тетяна Безсонова. Саме з її поїздки на очний модуль і почалося наше знайомство з прикладним аналізом поведінки і з Юлією Ерц. У 2012 році Юлія вперше приїжджає до нас у Запоріжжя і проводить очний тренінг. На наших очах діти, чиї батьки дали згоду на участь у тренінгу, які до цього не вступали в контакт і не співпрацювали з фахівцями центру, починали взаємодіяти, отримувати задоволення від присутності дорослого, освоювати доступні навички. І при цьому жодного насильства, все на мотивації, в задоволення для всіх присутніх. Починаючи з цього приїзду АВА-терапія швидко і впевнено зайшла в Україну. Ми практично постійно навчалися, набиралися практичного досвіду, проходили модуль за модулем.
З 2013 року - очні курси в Дніпрі, потім у Києві. З 2018 року очні курси стали викладатися українською мовою. Дедалі більше фахівців і батьків дітей з аутизмом навчалися на дистанційних курсах. Ковід вніс свої корективи і очне навчання було призупинено, але відновилося 2021 року.
Початок війни, природно, шокував усіх нас. Але навіть у цих умовах триває навчання українських фахівців, запит на них величезний, оскільки діти продовжують потребувати кваліфікованої допомоги.
І весь цей масштабний проект продовжує реалізовуватися під керівництвом Юлії Ерц, яка згуртувала навколо себе найкращих українських фахівців.
Треба сказати, що сама Юлія викликала в мене величезний інтерес як особистість. Її неймовірна працездатність і вміння миттєво знаходити рішення вражали. До того ж вона володіє феноменальною пам'яттю, навіть через кілька років вона пам'ятає в деталях дітей, яких консультувала, і студентів, яких навчала очно. Ніколи до цього я не зустрічала людей зі здібностями такого масштабу. Природно, як це зазвичай буває в житті, успішна людина, а тим паче жінка, стали викликати заздрість і роздратування людей, чиї власні досягнення, м'яко кажучи, були незначними, а амбіції перехльостували через край. Але й подібні ситуації Юлія витримувала гідно, піднімаючи навчання поведінкового аналізу на ще вищий рівень. Звичайно, серед новоспечених фахівців, що з'явилися, були й випадкові люди, непорядні, які скористалися тим, що попит на АВА-терапію стрімко зростав, а дефіцит фахівців досі, як і раніше, був актуальним. Батькам нерідко не доводиться вибирати. Але це вже справа совісті людини, а не провина педагога, який її навчав. Лікарі теж можуть закінчувати один і той самий виш, а в результаті рівень їхнього професіоналізму та моральних настанов далеко не однаковий.
Однак, незважаючи на всі труднощі, в Україні стартує перша он-лайн конференція з прикладного аналізу поведінки, а це свідчення високого рівня підготовки АВА фахівців. Усе буде добре!
0 коммент.:
Отправить комментарий
Примечание. Отправлять комментарии могут только участники этого блога.